понеділок, 17 березня 2008 р.

Мажоритарна чи пропорційна?

Не так давно на вільному форумі міста Калуша точилась жвава дискусія стосовно переваг різних виборчих систем на місцевому рівні. Тема справді актуальна, тим більше, що останнім часом все частіше звучить критика в бік саме пропорційної, тобто за партійними списками, системи. Як аргумент, наводится теза про те, що при такому підході партійні інтереси місцевих організацій ставляться вище за інтереси суспільні. Крім того, наявність поняття «імперативний мандат» позбавляє депутатів місцевого рівня самостійності у прийнятті рішень. Дозволю собі не погодитись з цим.
Причина перша – Відповідальність. Хочу підтримати форумчанина з красномовним ніком Deputat, який наводив приклади роботи депутатів минулих каденцій, обраних за мажоритарним принципом. Я теж був депутатом 3-го скликання. Обирався як позапартійний, потім уже був членом партії „Реформи і Порядок”. Після закінчення повноважень, я не балотувався на новий термін, не захотів. Не бачив тоді змісту працювати депутатом-одинаком. Для того, щоб досягати реальних результатів, чи то у раді місцевого рівня, чи у Верховній Раді – необхідна команда людей, які, хоча б з певним наближенням, думають „в олдному напрямку”. Тоді ще ніхто й не говорив про „пропорційну” систему, але необхідність її уже відчувалась в повітрі. Потреба у командному підході до роботи представницького органу, на мою думку, очевидна. І основна причина – у відповідальності партійної організації, яка делегує своїх представників до влади, за досягнутий результат і виконання передвиборних обіцянок. Адже, рано чи пізно, прийде час для звіту. І звіт цей називається – нові вибори. І якщо депутат-мажоритарник може цього звіту уникнути – просто не піти на новий термін ( мій приклад :) ), то партійна організація від цього нікуди не дінеться. Отже, необхідність продовження політичної діяльності сама заставляє лідерів місцевих осередків відноситись до роботи їх фракцій з усією серйозністю і відповідальністю результат
Причина друга – Якість. Пригадую початок роботи депутатського корпусу 5-го скликання. Піднесення, запал, бажання в найкоротший термін провести найрадикальніші зміни в усіх галузях міської господарки. Здавалось, все можна зробити просто і швидко. З часом хвиля ентузіазму почала спадати. Бо депутатська робота це не лише святкові сесії і урочисті мітинги. Основною мірою це рутинна праця, яка вимагає, до того ж, певного досвіду і знань. Крім того, праця, яка не оплачується. На мою думку, пройшло не менше року, доки депутати почали розбиратися у питаннях, які їм доводиться вирішувати, на достатньому рівні. І це не дивно. Адже з 50-ти обраних – лише 9 мали попередній депутатський досвід! Це ще один аргумент на користь пропорційної системи – при такому підході ротація депутатів буде набагато меншою. Ми можемо спостерігати це на прикладі Верховної Ради, склад виборчих списків і, відповідно, депутатських фракції рідко змінюється більше, ніж на 75%. На мсцях буде так само. І в новому скликанні буде як мінімум половина з тих, хто вже сьогодні є досвідченим представником громади.
Таке моє бачення – пропорційна система на місцевих виборах є потрібною і правильною. Справа за малим - зробити „правильний” вибір! :)

5 коментарів:

Анонім сказав...

Днями ініціативна група оголосила про початок створення громадськоїх організації "Веселі громадяни веселого міста" на противагу "Вільним громадянам..." Насалика. Ігор, на наступних місцевих виборах Ви підете у списку з вільними чи веселими?^)

Тарас сказав...

Життя показоло що пропорційна партійна на місцях-це жаж для громадян і повна сваволля блатних знайомих депутатів. Бібліотеки перетворились на магазини, а земля розходится мигом і зі скандалами кому хабаря не дісталось.

Про яку якість мажиритарної системи можнаг оворити, коли вона партійність дозволяє депутатами бути селянам, які в калуш на сесії приїжджають? Чи потрібне Калушу партійна програма розвитку? Ні. То може потрібн вирішення проблем людей і їх звернень. На партію легко нерозгляд списати. Мпробуйно відмов при мажоритарній і конкретній фамілії депутата, якого обирали?

Вічні бої з мером міста за те хто хазяїн і хто має право інвесторів запускати відкинули владу від людей десь туди до звичайнісіньких паразитів і хабарників.

Що зробив Очкур няк депутат для людей? Риторичне питання...

Ігор Очкур сказав...

п.Тарасе!
п.Очкур був депутатом цієї каденції лише 1 (один) день :)
А чи можете Ви пригадати когось із депутатів-мажоритарщиків попередніх скликань? А їх справи "для людей"?
Ви можете навести у теперішній раді приклад "селян, які лише на сесії приїзджають"?
"Вічні бої з мером" - то якраз і є кволі спроби депутатів-патріотів міста не допустити його повного розграбування! Саме партійність і дає змогу цим депутатам триматися купи, інакше їх всіх давно або купили б, або зламали.
Щодо звернень громадян - якраз партія, яка провела депутата в раду з нього і питає, окрім самого громадянина. Бо партія знову піде на вибори, тому зацікавлена у якості роботи. А депутат-мажоритарщик Вася Пупкін "нацарював" за каденцію приміщення під крамницю (посаду для жінки, ділянку під хату) то другий раз вже може і не йти...

Що стосуєтся мене і моїх скромних заслуг - можемо подискутувати далі, при бажанні.

ОХРАННЫЕ СИСТЕМЫ FSG сказав...

Я, бував на цьому форумі і бачу що там все таки цікавень у вас все зроблено. бууд відвідувати його частіше, та приймати участь у дискусіях!

Олег сказав...

ОХРАННЫЕ СИСТЕМЫ FSG